// Ексклюзивне інтерев'ю з DJ Pubert (Москва)
DJ з Бандерштадту
Автор: Олександра Васильчук
У журналі „Rolling Stones” немає гумористичної рубрики. Але натомість є сторінка з листами читачів. І тут відзначився один невідомий хлопчик, який, довідавшись про існування „живих журналів”, просто благав редакцію надрукувати адресу „ЖЖ” Курта Кобейна! :-)
Адреси колишнього Гадюкіна наразі ніхто не шукає. І даремно. От Зорян Безкоровайний заприятелював із Сергієм Кузьмінським, і той із задоволенням приїхав до Тернополя. Тобі не обов’язково блукати „Live Journal”-ом у пошуках DJ Puberta (нове втілення кузі), бо він вже відповів на всі запитання, які могли б у тебе виникнути. Вдячні мешканці Тернополя мали б назвати вулицю іменем братів Гадюкіних. Є ж у Львові вулиця Джона Леннона. Може, автор пісні того не оцінив би, бо виявився зовсім непафосним чуваком.
- Як ти ставишся до повернення сестрички Віки?
- Я абсолютно байдуже ставлюся до того, що Віка повернулася.
- Вже майже рік усі тільки й торочать про возз’єднання Гадюкіних. Настільки це відповідає дійсності?
- Я знаю, що ці розмови точаться і, напевно, буде один-два концерти, може, три, в Києві й великих містах десь восени цього року, але це буде один-єдиний раз. Для тих, хто ностальгує. Я це роблю переважно для того, щоб від мене нарешті всі відчепилися з тим запитанням і ніколи більше до нього не поверталися. Мені того абсолютно не треба, мене то абсолютно не хвилює. Минуло десять років чи навіть більше. Я займаюся зовсім іншими речами. Чому мені відмовляють у якомусь розвитку? Всі люди пішли далі, а я мушу співати „Чуваки, всьо чотко!” Як дебіл, десять років одне й те ж.
- Чому така різка зміна стилістики? Чим тебе зацікавив транс?
- Тому що я вважаю, що транс нині – то найбільш прогресивна музика. Найбільш вільна. Це музика, яку може робити кожен, у кого вдома є комп’ютер.
- Ти завжди прагнув свободи. І, напевно, тоді ти так само обирав ту музику, яка робила тебе вільним.
- Спочатку так. Потім, коли почалося це все, директор групи, шоу-бізнес і так далі. Графік гастролей. Мені це дуже цікаво було з самого початку, але, знаєш, „назвался груздем, полезай в кузовок”.
- Люди шукають адреси Live Journal'a Кобейна. А як знайти тебе?
- Є пошук у „ЖЖ”. Я член усіляких ком’юніті. А свій нік, навіть якщо я назву, його ніхто не зрозуміє. Бо в мене такий дурнуватий нік.
- І до яких ком’юніті належиш?
- Наприклад, „Файне місто”. Тернопільське ком’юніті. Здається, я другий, хто там зареєструвався.
- Супер. Тоді поясни, чому саме „ЖЖ”?
- Я довго сидів там на усіляких закритих IRC-каналах. Але лайвджорнал – то таке явище, яке за останні два роки досить сильно змінило Інтернет. І мені подобається та вся туса.
- Що людина має втнути, щоб ти її „зафрендив”?
- Ну, зморозити щось цікавеньке.
- А як із Зоряном познайомився?
- Він з’явився в мене в „коментах”, щось сказав приємне, і я зайшов до нього, подивився, зафрендив, і ми почали спілкуватися. Обмінялися ICQ. Як завжди це буває. Я зі своєю дружиною так само познайомився.
- Як часто ти відвідуєш Львів?
- Не був уже шість років. Сподіваюся поїхати десь у квітні, може, тижнів на два. Я не знаю, як там.
- Підтримуєш стосунки з давніми колегами?
- Через те, що я цілий день сиджу за компом, я підтримую стосунки – тими, хто он-лайн.
- Гадюкіни були однією з найпатріотичніших команд. Як так сталося, що ти опинився в Москві?
- Сімейні обставини. В мене дружина вчиться і працює в Москві. Коли вона довчиться, може, ми поїдемо жити в Київ, а може, й не поїдемо. Це залежить від багатьох речей.
- Львів сильно змінився. Сергію, ти якось відстежуєш те, що робиться в сучасній українській музиці?
- Ну. Щось я чув, звичайно. В мене багато друзів працюють саунд-продюсерами. Нарешті я знаю, хто що пише. Тобто в курсі справ...
- А львівські гурти чув? „Годо”, наприклад.
- Ні. Взагалі не дуже цікавлюся гітарною музикою. Тому що, як на мене, вже зараз вона немає багато сенсу. Туманно якось сказав, правда? -:) Я не відчуваю свободи за гітарною музикою, тому що між музикантом, слухачем та ідеєю завжди стоїть, по-перше, саунд-продюсер, який зробить так, як він вважає за потрібне. І по-друге, гроші – оренда студії. Зовсім не так, коли людина сидить за комп’ютером і робить те, що вона хоче. Ніхто не втручається.
- Складається враження, що ти просто приречений на успіх. Був вокалістом кращої групи, став кращим ді-джеєм.
Не знаю. Якось так у мене виходить. Може, я геній :-) Я просто завжди намагаюся робити ті речі, від яких мене пре. Деколи не встигаю, як було з Гадюкіними.
- Зараз встигли спопситися й ті групи, які прийшли після вас. Ті ж „ВВ”. Як гадаєш, Гадюкіни пішли зі сцени вчасно?
- Ту справу треба було припиняти значно раніше, десь у 92-му.
- А як же рок-н-рол, шанувальниці?
- Певно, по дівчатах я свою норму вже виконав.
- Не ображає, що на „Рейвах” публіка прийшла не на твій сет, а побачити живого Кузю?
- Тернопіль – то Тернопіль. Я щотижня граю принаймні чотири рази для людей, які абсолютно не знають, що я Гадюкін. І тих людей збирається по п’ять-шість тисяч.
- Візит до Тернополя не скидається на екскурсію в минуле. На скільки років назад ти повернувся?
- Не набагато. Можливо, навіть і не повертався. Нічого такого, чого немає десь у іншому місті. Інформаційно тут знають те сам, що й я. Бо існує Інтернет, і інформація поширюється. Ну, може, є кілька стилів, які тут невідомі, бо немає людини, яка б то розвивала. Сподіваюся, що зараз усе зміниться. Ми б хотіли зробити такий ланцюг, у який би входили Москва, Київ, Тернопіль, Рівне, Львів. Щоб легше було їздити нашим хлопцям і робити празник.
- Багато спогадів про Тернопіль? Скільки разів ти тут був?
- Багато. З Тернополем дуже багато всього пов’язано.
- А знаєш, що пісня „Файне місто Тернопіль” стала неофіційним гімном міста?
- Чув. Якби знав, що так станеться, то, може, написав би пристойніші слова. Досить паскудна пісня, мушу сказати.
- Гадюкіни оспівали багато міст. Ті пісні мали під собою реальну основу?
- Не всі. Я не впевнений, що в Мостиськах є „третя хата від моста”. Навіть не знаю, чи є там міст. Напевно, є. То просто орієнтир був непоганий.
- Де ти відпочиваєш? Любиш фестивалі?
- Я цілий час відпочиваю, якщо чесно. Десь три години в день працюю. Влітку кожну п’ятницю-суботу є такі рейви великі під Москвою, там, у лісах, де на 100 км немає зайвих людей. Туди привозимо звук – кіловатів по сто. Збирається по 10 тисяч народу, всі з наметами. Відпочивають, танцюють.
- На пенсію коли плануєш піти? :-)
- Я вже на пенсії, напевно _________________ фтп
а чу это я не знаю))
Добавлено: Чт Окт 04, 2012 8:43 am Заголовок сообщения:
У меня сохранился "Новый рок-н ролл" с статьей Толстого "Гоа, що воно таке". 97 год кажись. Нужно отсканить. _________________ "Do what thou wilt shall be the whole of the Law."
Анти-P.L.U.R. Анти-ФЛЮР
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах